Урок № 5.

Тема уроку: Категорія «забруднення». Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень.

Цілі уроку: ознайомити учнів із поняттям «забруднення», розглянути основні антропогенні джерела за­бруднення навколишнього середовища; розвивати навички аналізу й синтезу інформації; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням різних видів і джерел забруднення навколишнього середовища.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1.  Що таке ноосфера?

2.Які особливості притаманні живій речовині?

3.На які галузі поділяють екологію?

4.Чому треба вивчати екологію?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Категорія «забруднення». Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища

Забруднення — це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

Розрізняють природні й антропогенні забруднення. Природне виникає в ре­зультаті природних причин — виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней, пожеж. Антропогенне забруднення — результат людської діяльності.

Сьогодні загальна потужність джерел антропогенного забруднення в бага­тьох випадках перевершує потужність природних. Природні джерела нітро­ген оксиду викидають ЗО млн т на рік, а антропогенні — 35—50 млн т; сульфур діоксиду — відповідно, 30 і понад 150 млн т. У результаті діяльності людини свинцю потрапляє в біосферу в 10 разів більше, ніж у процесі природних за­бруднень.

За масштабами забруднення поділяють на такі види:

•   глобальні (планетарні): озонові дірки, кислотні дощі, парниковий ефект, підвищення рівня радіації і забруднення Світового океану;

•   регіональні: забруднення окремих частин країни, басейну окремої річки, моря;

•   локальні: невеликих масштабів від локальних джерел забруднення (вихлоп­на труба конкретного автомобіля, викид газоподібних чи твердих відходів окремого підприємства).

Основні антропогенні джерела забруднень

Промисловість

До основних антропогенних факторів розвитку екологічної кризи в Україні належать передусім великі промислові комплекси — ненажерливі споживачі сировини, енергії, води, повітря, земельних просторів і водночас найпотужні­ші джерела практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних). Серед цих об'єктів найнебезпечнішими забруднювачами довкіл­ля є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, кар'єри та збагачувальні фабрики, деякі військові підприємства.

Енергетика

Сильно забруднюють довкілля об'єкти енергетики, передусім ТЕЦ і ГРЕС. Поглинаючи величезну кількість нафтопродуктів, газу й вугілля, вони вики­дають в атмосферу мільйони кубометрів шкідливих газів, аерозолей і сажі, за­харащують сотні гектарів землі шлаками й золою. ГЕС вважаються екологічно найбезпечнішими. Та за період свого існування водосховища перетворилися на накопичувачі відходів і забруднень із прилеглих регіонів. Екологічно небезпеку становлять і АЕС. Не тільки зберігається загроза нових аварій на АЕС, а й до­дається дуже складна проблема поховання ядерних відходів.

Військова діяльність

Багато з військових об'єктів становлять реальну й потенційну небезпеку для населення й довкілля, забруднюючи навколишнє природне середовище хі­мічними речовинами, зокрема сполуками важких металів, підвищуючи радіа­ційний фон, спричиняючи деградацію природних комплексів.

Транспорт

Транспортна мережа в Україні доволі густа, кількість та активність авто­транспорту в містах великі, до того ж він завдає відчутної шкоди довкіллю. Основні причини цього — застарілі конструкції двигунів, використовуване па­ливо (бензин, а не газ чи інші, менш токсичні, речовини) та погана організа­ція руху, особливо в містах, на перехрестях. Залізничний транспорт екологіч­но чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій.

Сільське господарство

Для наших сільськогосподарських районів найхарактернішим є забруднен­ня природних вод і ґрунтів пестицидами й мінеральними добривами. Щорічні надходження їх на поля України сягають за 90 тис. т і 4,5 млн т відповідно.

Комунальні стоки

Дедалі нагальнішою екологічною проблемою міст України, особливо ве­ликих і курортних, стає очищення різних комунальних відходів — побуто­вих і промислових — та їх переробка. Щорічно у водойми України скидається близько 4 млрд м³ забруднених стоків.

Джерела фізичного забруднення

До небезпечних забруднювачів довкілля належать об'єкти, які генерують потужні фізичні поля, •— електромагнітні, радіаційні, шумові, ультра- та інф­развукові, теплові, вібраційні (великі радіостанції, теплоцентралі, РЛС, транс­форматорні підстанції, ЛЕП, ретрансляційні станції, спеціальні фізичні лабо­раторії й установки, кібернетичні центри, АЕС та ін.).

2. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень.

За видами забруднення поділяються на такі види:

1. Механічні — це забруднення навколишнього середовища механічними від­ ходами без хіміко-фізичних наслідків.

2.Хімічні — це зміна хімічних властивостей середовища, що негативно впли­ває на екосистеми й техногенні системи.

3.Фізичні — це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

4.Біологічні — це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих іс­тот, ворожих певним співтовариствам.

Фізичні забруднення поділяються на підвиди:

1) температурно-енергетичне (теплове) забруднення — це вид фізичного за бруднення, пов'язаний з підвищенням температури середовища під впли­вом антропогенних факторів. Стосовно міського середовища теплове забруд­нення поки що носить локальний характер. «Острови тепла» з підвищеною
температурою на кілька градусів — це великі міста, виробничі комплекси
тощо. Так, відповідно до температурного режиму, Париж має бути розташо­ваний на 170 км південніше від свого дійсного місця розташування;

2) світлове — це вид фізичного забруднення, пов'язаний з порушенням при­родної освітленості в результаті дії штучних джерел світла (яскравий спа­лах світла, спалах під час ядерного вибуху, включені на близькій відстані вогні далекого світла в зустрічного автомобіля);

3) електромагнітне — зміна електромагнітних властивостей середовища. Це своєрідні електромагнітні хвилі, дія яких підсилюється під високовольтни­ми лініями, у районі локаторів, біля телевізорів. Воно негативно позначаєть­ся на живих організмах через порушення роботи клітинних і молекулярних
біологічних структур. Є дані про вірогідність появи катаракти кришталика ока під впливом цього виду забруднення;

4)радіоактивне забруднення — це забруднення, пов'язане з перевищенням природного рівня радіації над природним фоном;

5) шумове забруднення — це перевищення природного рівня шуму, виклика­ного механічними коливаннями пружних тіл.

Стійкість геосистеми полягає в її здатності в разі дії зовнішнього фактора перебувати в одній із областей етапів та повертатися до неї за рахунок інертності й відновлюваності, а також переходити завдяки пластичності з однієї області станів до інших, не виходячи при цьому за рамки інваріантних змін протягом заданого інтервалу часу.

IV.         Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

1.  Що таке забруднення?

2.Які види забруднення вам відомі?

3.Які джерела антропогенного забруднення?

      V.         Домашнє завдання